5 травня 2022

Золоті імена. Тетяна Лебедєва. Українська ракета, яка підкорила боксерську Європу


Тетяна Лебедєва – унікальна спортсменка та людина з цікавою долею, що золотими літерами вписала своє ім’я до літопису національного боксу.

Киянка за походженням, вона поєднувала заняття з боксу, кікбоксингу та боротьби. За короткий проміжок часу вона, немов ракета, увірвалася до боксерського світу, верховодила на чемпіонаті Європи, здобувала медалі на чемпіонаті світу і встигла дебютувати на професійному рівні.

Прес-служба ФБУ підготувала спеціальний матеріал, в якому зібрала найцікавіші факти з життя однієї з найвідоміших боксерок України початку 2000-х Тетяни Лебедєвої.

Шляхом кіногероїв

Майбутня чемпіонка Європи з боксу народилася 23 травня 1977 року у місті Києві. З дитинства мріяла займатися східними єдиноборствами та, за її словами, любила будь-які види спорту.

«У моєї сім'ї не було грошей на оплату тренувань, тому мій спорт був на вулиці. Грала у футбол, баскетбол, настільний теніс. Росла з хлопцями на вулиці, там і навчилася битися. Головними вчителями тих часів були герої фільмів – Ван Дамм, Чак Норріс, Брюс Лі та інші. Я з жагою дивилася фільми, повторювала рухи, удари, сіла на шпагат, як Ван Дамм… Моєю мрією дитинства було стати майстром східних єдиноборств, – згадує Тетяна. – Гадала, що ця мрія так і не здійсниться, але коли мені було 20 (я вже працювала у суді і будувала плани про кар’ру в юриспруденції), якось по телевізору побачила рекламу набору на східні єдиноборства. Відбір складався з багатьох боїв. Я виграла у всіх сутичках та була зарахована! Звільнилася з суду і помчала назустріч власній мрії, до занять східними єдиноборствами».

У подальшому доля підготувала Тетяні ще один виклик: вона стала однією з найуспішніших боксерок України 2000-х.

Становлення спортсменки

У 1997 році Тетяна  познайомилася з Оленою Твердохліб, яка була чемпіонкою світу з кікбоксингу.

«Вона привела мене на тренування з боксу до клубу «Трудові резерви», де тренував Анатолій Кліманов, – розповідає Тетяна. – А через деякий час я підключила тренування з кікбоксингу та боротьби. Всі ці навички мені були потрібні для виступів на боях без правил. За три роки виступів провела 23 бої без правил, у всіх здобула перемоги. Виступала в Європі та США. Шкода, що тоді ще не було UFC. Я б обов'язково була чемпіонкою».

До кінця 1999 року Тетяна поєднувала виступи у трьох видах спорту – боксі, кікбоксингу та змішаних бойових мистецтвах, але зрештою остаточно обрала бокс. «У промоушену з боїв без правил виникли фінансові проблеми. А федерація кікбоксингу змушувала платити за участь у змаганнях і конфліктувала з федерацією боксу. Це при тому, що до 2002 року на всі змагання з боксу та кікбоксингу ми їздили за власні гроші», – говорить Лебедєва.

Чемпіонат світу-2002: сходження нової зірки        

Втім, повернемося трошки назад. Після напружених тренувань молода талановита боксерка увійшла до заявки збірної України на Кубок Європи 1999 року, що проходив у Швеції і з першої спроби піднялася на п’єдестал пошани, завоювавши бронзу.

Статус бронзової призерки Кубку Європи стимулював Тетяну не зменшувати обертів. Навпаки, працювати ще активніше, щоб поїхати в складі збірної на чемпіонат світу 2002 року до турецької Анталії. Свій дебют у турнірі наша боксерка ознаменувала переконливою перемогою в першому раунді бою над тайванкою Чіанг Чіа-Вей. Після цього, в ¼ фіналу, Тетяна Лебедєва пройшла по очках американку Каріну Морено, а у півфіналі – здобула дострокову перемогу над індіанкою Міною Кумарі. В останньому поєдинку турніру в категорії 48 кілограмів на нашу боксерку чекало протистояння з північнокорейкою Рі-Хон Х’янг. Бій був дуже важкий для обох учасниць, але більше пощастило представниці КНДР, яка стала тріумфаторкою змагань. Однак наша Тетяна Лебедєва поверталась додому з гордо піднятою головою, а її шию прикрашала срібна медаль чемпіонату світу.

За словами самої Тетяни, Анталія-2002 була проривом для вітчизняного жіночого боксу – українки виграли п’ять медалей чемпіонату світу і дали дорогу наступному поколінню боксерок.

Чемпіонат Європи-2003: в полоні обставин…

Після цього у спортивній біографії нашої героїні зазначені виступи на чемпіонаті Європи в Угорщині, де вона здобула бронзову медаль. Як стверджує сама Тетяна, посісти більш високе місце їй завадила хвороба.

«В мене був дуже сильний бронхіт, і я не хотіла їхати на змагання. Але, як завжди, країна чекає, і не важливо, як ти почуваєшся. В такому стані я провела три бої і програла по очках майбутній чемпіонці турніру».

Чемпіонат Європи-2004: тріумф українки!

Ще за рік, у 2004-му, Тетяна Лебедєва нарешті зійшла на турнірну вершину європейської першості, що проходила в італійському місті Річчоне. Наша боксерка на шляху до заповітного золота здолала трьох суперниць – з Росії, Італії та Угорщини.

«Важким був перший бій. Так завжди на змаганнях – втягуєшся... А у фіналі я була впевнена у перемозі. Я добре підготувалася функціонально та ментально до цього чемпіонату та знала, що привезу додому золоту медаль», – каже Тетяна.

Українка виграла фінал з рахунком 18:14 і здобула звання чемпіонки Європи!

Нові горизонти

Досягнувши найвищого рівня в любительському боксі, Тетяна Лебедєва вирішила спробувати сили на професійній арені. Але цей шлях виявився не таким солодким, як може здатися людям, які не вхожі в кулуари даного бізнесу. Ось що розповідає про свій досвід сама спортсменка.

«Я успішно провела пару професійних боїв. І після цього відомий європейський менеджер, який на той час вів велику кількість інших українських атлетів, вислав мені контракт, який я мала підписати для подальшої співпраці. Коли я прочитала цю угоду, то зрозуміла, що якщо підпишу її, то в найближчі п’ять років працюватиму в кабалі безкоштовно. У контракті не було передбачено жодної матеріальної винагороди.

Я написала менеджеру, що без врегулювання фінансових питань контракт не підпишу. На що отримала відповідь, що всі наші спортсмени підписують такі контракти: скільки промоутер дасть, за стільки і боксуй. А мені, мовляв, як дівчині взагалі треба мовчати, адже «нікому твій жіночий бокс насправді не потрібен»…

На превеликий жаль, українські спортсмени дійсно часто підписували такі кабальні контракти і боксували за копійки… Їх використовували, зливали, підставляли на користь менеджера. А зістрибнути з гачка вони не могли або не знали як, бо боялися звертатися до юристів.

Все ж не дарма я вчилася на юриста. Не підписала ту угоду, чим дуже розлютила менеджера – він мені погрожував великими неприємностями... Головне, на мою думку – мати повагу до себе і не дозволяти себе використовувати жадібним менеджерам та промоутерам.

Я пишаюся, що стала першою киянкою, яка досягла звання Заслуженого майстра спорту з боксу, що пройшла важкий шлях у спорті, була першопрохідцем та відстоювала жіночий бокс як спортивну дисципліну, що зараз представлена ​​на Олімпійських іграх.

Я завершила виступи у професійному спорті, бо здоров'я було важливішим. До того ж хотіла освоювати нові професії. Зокрема, знайшла себе у бізнесі. До війни займалася власним проектом, відкриттям клініки спортивної медицини и травматології», – розповіла Тетяна.

На початку 2022 року видатну українську боксерку Тетяну Лебедєву обрано членом Виконкому та Контрольно-дисциплінарної комісії ФБУ.



ПАРТНЕРИ усi ПАРТНЕРИ