3 травня 2022

Андрій Проскурнін: «Українські військові радують нас на фронті, а ми порадуємо їх на ринзі»


Лічені дні залишаються до старту одного з найпрестижніших змагань в олімпійському боксі – Чемпіонату світу серед жінок-2022 IBA. Світова жіноча першість стане 12-ю за ліком, а місцем її проведення стане його величність Стамбул – один з найдревніших та найколоритніших мегаполісів на планеті. За повідомленнями прес-служби IBA, збірні принаймні з 89 країн братимуть участь у світовому форумі. Серед них – і Національна збірна України, яку представлять 12 учасниць – по одній у кожній ваговій категорії.

Під час фінального етапу підготовки до мундіалю, який стартує вже 6 травня, інтерв’ю офіційному сайту ФБУ дав головний тренер Національної жіночої збірної України Андрій Проскурнін. Розмова відбулася у день народження спеціаліста (27 квітня), тож розпочали ми її з поздоровлень.

– Дякую за добрі слова на мою адресу, – відзначив Андрій В’ячеславович у відповідь на   привітання. – Моя найбажаніша мрія цього року, я впевнений, співпадає з мрією усіх громадян нашої держави – аби на нашу рідну землю повернувся мир, не лунали звуки пострілів та ворожих снарядів, та не гинули наші батьки і діти.

– Якими для вас були ці два місяці війни?

– Буду відвертим. Вони були для мене дуже важкими. Коли кожну вільну хвилину перевіряєш новини, постійно хвилюєшся за рідних і близьких, за всіх співвітчизників... Немає слів, щоб передати ці відчуття. Ця нова реальність, яку створили наші так звані «брати», є дуже страшною.

Впевнений, що навіть у такий складний час у людей має залишатись якась віддушина. Ми маємо створювати для них хоч якісь приводи для радості. Жіночий чемпіонат світу з боксу, я сподіваюся, подарує нашим вболівальникам трохи оптимізму.

– Як українська збірна проводить підготовку до цього турніру?

– Наша команда перебуває на тренувальному зборі у Німеччині, у невеликому містечку в 50 кілометрах від Берліну. У цьому ж місці разом з нами завершують підготовку до світової першості й кілька інших збірних – Німеччини, Канади та Монголії. Відзначу, що для нас створені чудові умови, за що ми дуже вдячні як німецькій стороні – зокрема, національній федерації боксу цієї країни, так і керівництву ФБУ ,співробітникам Міністерства молоді та спорту, зокрема, директорові департаменту олімпійського спорту Нельсону Гайріяну, начальникові відділу єдиноборств, складно-координаційних та стрілецьких літніх олімпійських видів спорту департаменту олімпійського спорту Олені Цигиці, що цілодобово з нами на зв’язку, а також працівникам НОК України. Всі об’єдналися задля того, щоб у цей непростий час ми зосередилися на боксі. Спробуємо віддячити за таке хороше ставлення на самому чемпіонаті світу.

– На відміну від чоловіків, жінки мали можливість безперешкодно виїжджати з країни під час активних бойових дій. Як у таких умовах збирали дівчат разом?

– Для цього довелося докласти чималих зусиль. Початок російського вторгнення застав нашу команду у Болгарії, де наприкінці лютого проходив турнір «Странджа». Але декілька дівчат все ж залишилися в Україні: вони рятувалися від російських бомбардувань у підвалах та бомбосховищах. Щоправда, ці спортсменки вже розпочали підготовку до чемпіонату Європи. Найближчим часом вони візьмуть участь у двох міжнародних турнірах, що відбудуться в Голландії та Греції… Мова про Анастасію Ковальчук, Сніжану Холодкову, Дар’ю Сергєєву, Марину Стойко, Інну Статкевич, Анастасію Черноколенко та Ганну Охрей.

Відзначу, що у збірній України представлені спортсменки майже з усіх регіонів держави – команда дуже різнобарвна. Хто зміг виїхати за кордон – ті виїхали, але дехто не зміг це зробити через зрозумілі обставини. Я вдячний усім без виключення дівчатам – вони зробили що могли. Головне питання на сьогоднішній день – безпека кожного спортсмена, кожного тренера…

– Ризикну припустити, що найпершим вашим завданням було відновити моральний дух підопічних…

– …У всіх думки були не на місці. Дівчата подумки досі знаходяться далеко, переживають за своїх рідних, за Батьківщину. Обстріли українських міст з боку росіян не припиняються. Ситуація є напруженою, і тримати тривогу всередині дуже важко. Усі ми на телефонах зі своїми родинами… Але, тим не менш, незважаючи ні на що, хочемо виступити гідно на цій першості планети.

– Вже можете оголосити остаточний склад команди для участі у чемпіонаті світу?

– Так. Вдячний, як я вже сказав, усім спортсменкам, та остаточно зупинився на 12 кандидатурах. Ось вони: категорія 48 кг – Ганна Охота (Полтавська обл.), 50 кг – Ольга Шалімова (Запорізька обл.), 52 кг – Тетяна Коб (Волинська обл.), 54 кг – Світлана Уманська (м. Київ), 57 кг – Валерія Єрошенко (Чернігівська обл.), 60 кг – Аміна Абрамова (м. Київ), 63 кг – Марія Бова (м. Київ), 66 кг – Анна Лисенко (Київська обл.), 70 кг – Марія Сєдая (Київська обл.),75 кг – Кароліна Махно (Черкаська обл.), 81 кг – Олеся Крисюк (Тернопільська обл.), +81 кг – Марія Ловчинська (Київська обл.).

Впевнений у кожній нашій дівчині! Усі вони – сильні. Для тих, хто не потрапив поки що до основного складу, хочу сказати, що світовою першістю боксерське життя не завершується. У цьому році на нас очікує ще чемпіонат Європи. Ми скрізь будемо доводити силу українського боксу!

– На який саме результат наша команда може розраховувати у Стамбулі?

– Не наважусь загадувати точну кількість медалей. Прогнози – справа невдячна. Ми розраховуємо у Туреччині на хороший виступ. Намагатимемося порадувати нашу державу, наших вболівальників. Українські військові радують нас на фронті, і ми не залишатимемося перед ними у боргу. Порадуємо їх на боксерському ринзі!



ПАРТНЕРИ усi ПАРТНЕРИ