Цьогорічний чемпіонат з боксу серед юніорів в Італії супроводжував гучний скандал. В перший змагальний день збірній Україні заборонили виступати під державним прапором. Це сталося через виключення Федерації боксу України зі складу Міжнародної асоціації напередодні. На щастя, вже наступного дня конфлікт вдалося врегулювати і повернути жовто-блакитні прапори, про що повідомив Володимир Продивус.
Втім, попри це ФБУ наказала тренерам і спортсменам достроково повернутися до України. Ті, хто відмовився, — отримав погрози і звинувачення у зраді. Попри це вони залишилися і тепер виборюють для України медалі. Про це в інтерв'ю нам розповів Сергій Батраков, заслужений тренер України з боксу, тренер членів збірної України серед юніорок.
— Чому ви вирішили не їхати з чемпіонату достроково, не піддалися паніці і залишилися тут?
— У першу чергу, я приїхав разом з командою захищати честь країни. Я не є військовозобов'язаним, тому хочу бути корисним своїй державі як тренер. Хочу, щоб мої вихованки показали всім: попри війну ми змогли якісно підготуватися до чемпіонату Європи і поборотися за медалі.
Під час турніру в нас виникла прикра ситуація, коли нашій збірній до певного моменту забороняли виступати під прапором України. У зв’язку з цим багато тренерів і спортсменів збірної України достроково завершили змагання і повернулися в Україну. Мовляв, честь та гідність — вище медалей. Цим людям можу сказати наступне: ви могли виграти медалі для України, а потім не вийти на нагородження, показавши цим свою честь та любов до Батьківщини…
Яскравий приклад — Олександр Усик відмовився від звання «Герой України» після того, як здолав Гасієва у Москві. На мою думку, можна було так само вчинити й на чемпіонаті Європи: виграти медалі, не вийти на нагородження і повернутися додому. Я вважаю, що від цього рішення (поїхати з ЧЄ — ред.) постраждали лише спортсмени... Стосовно мене, то я, мої колеги та боксери, порадившись з батьками дітей, прийняли рішення йти до кінця. Ми хочемо здобути медалі для України.
— Хто допоміг вирішити конфлікт?
— На жаль, я не володію повною інформацією… Знаю, що на чемпіонат приїхав Володимир Продивус, який одразу поринув у вирішення цієї проблеми. Цікаво, що вже наступного дня ми отримали право виступати під українським прапором, а деякі тренери та спортсмени в той час квапливо збиралися до України.
— Чи відчули ви підтримку та допомогу з боку Кирила Шевченка та наближених до нього осіб, які називають себе керівниками ФБУ?
— Зі мною ніхто з так званого керівництва ФБУ не зв’язувався, адже я звичайний тренер. Знаю, що Шевченко, Дмитро Єлисєєв та Юрій Шевчук спілкувалися зі старшими тренерами, але мені невідомо, про що вони говорили. Мені відомо лише те, що спортсмени вирішили знятися зі змагань 29 вересня. Тобто наступного дня після того, як Володимир Продивус попросив їх залишитися і повідомив, що збірну України допущено до змагань під українським прапором та гімном. Перед виїздом старші тренери збірної Валерій Хлистов і Віктор Петров сказали, що отримали інформацію від ФБУ про те, що боксери виступатимуть тепер під українським прапором. Але нічого не змінилося: все одно вирішили їхати. На когось вплинули тренери, на когось батьки… Я та мої спортсменки були рішуче налаштовані боксувати. Мої підопічні мене часто запитували: «Що робимо? Їдемо? Не їдемо?». Дехто з них навіть речі спакував. Я відповів твердо: «Ми нікуди не їдемо! Ми приїхали до Італії боксувати та захищати честь України!». Ну, а стосовно тих «патріотів»… Перед ними поставили якісь умови, а вони одразу здалися. Не було з нами ані представника Міністерства молоді та спорту України, ані представників ФБУ, які могли б підказати, як діяти. Тому все впало на плечі старших тренерів Петрова та Хлистова, яким було важко ухвалити правильні рішення. Наскільки мені відомо, Петров взагалі не збирався їхати. Проте 29 вересня він сказав, що їде, адже всі хлопці вирушають додому. Стосовно Хлистова мені відомо, що йому також надходили дзвінки з ФБУ з командою бойкотувати змагання.
— Якою була ситуація в наступні дні чемпіонату? Чи дійсно збірна виступала під жовто-блакитними прапорами? Чи відчували підтримку трибун?
— Вже 29 вересня, коли левова частина команди вирушила додому, ми боксували під українським прапором. Наші боксерки вже виступали у рідних кольорах. Це стало чудовою новиною для всіх. Відносно підтримки — вона була і є. Нас підтримують і мотивують трибуни. Це змушує боксерок рухатися у правильному, переможному напрямку.
— Скільки ви готувалися до чемпіонату? Що він означає для вас і для ваших вихованок?
— Це дуже гучно сказано…готувалися. Ми планували розпочати підготовку до чемпіонату після нового року, пройти підготовку чемпіонатом України, де мав відбутися відбір до чемпіонату Європи. Чемпіонат України мав бути в травні, але його скасували через війну. Тож ми готувалися у дійсно важких умовах: тихенько, на вулиці, щоб ніхто не бачив. Після цього у нас були збори та турнір в Італії, потім — відбірковий турнір в Мукачево, потім ще один збір в Мукачево. Ми багато часу і коштів витратили на підготовку. Багато дівчат вперше приїхали захищати честь країни на таких змаганнях. Для них взяти участь в чемпіонаті Європи — вже велике досягнення. У будь-якому разі вони набралися досвіду. Стосовно тих дівчат, яких змусили повернутися до України, багато з них плакали, коли дізналися про рішення ФБУ. На це було боляче дивитися… Ми казали їм залишатися, але у кожного свої тренери. Але ж ми маємо працювати на результат. Ми маємо працювати для України!
— Чи не боїтеся, що після повернення в Україну вас звинуватять у колабораціонізмі через відмову бойкотувати чемпіонат?
— Особисто мені ніхто не телефонував. Мене лише запитав старший тренер: навіщо тобі це потрібно? Мовляв, навіщо тобі проблеми, адже ти молодий і перспективний тренер. Потім нам, тим, хто залишився, почали передавати інформацію, що ми будемо дискваліфіковані… Я зателефонував своєму керівництву, адже я не належу ФБУ або своїй місцевій федерації боксу, і повідомив про спільне рішення тренерів, дітей та батьків залишитися. Моє керівництво підтримало таке рішення. Які я матиму проблеми після того, як повернуся до України? Мені цю інформацію ніхто не озвучував… Мені сказали лише, що тренерів та боксерів, які залишилися, буде дискваліфіковано. Це було озвучено 28 вересня, а вже наступного дня представники тієї ж самої ФБУ сказали, що ми можемо боксувати далі… Таким чином, ми маємо два різних рішення за два дня. Спершу нас називають зрадниками, адже ми боксуємо у змаганнях IBA, яку очолює росіянин Умар Кремльов. Але він керує IBA вже чотири роки. Чому ж на всі інші змагання наші збірні їздили? Був чемпіонат Європи до 22 років – чому його не бойкотували?
— Які результати здобули?
— Маємо чемпіонку - Анастасію Таран (75 кг) два третіх місця — Таїсія Покусай (46 кг) та Вікторія Щербина (+80 кг).