Сергій Меленюк: «Федерація йде назустріч фахівцям боксу Херсонщини»


 

На фото: Сергій Меленюк (праворуч)

Херсонщина має свій авторитет у світі боксу. Саме звідси вийшов чемпіон Європи Павло Іщенко. Тут же живе й працює перший віце-президент ФБУ Владислав Мангер. А зараз одним із найперспективніших боксерів області наразі є Олександр Меленюк – збірник, переможець Меморіалу Мангера, неодноразовий медаліст всеукраїнських та міжнародних турнірів.

Про розвиток боксу на Херсонщині розповів тренер талановитого боксера, його батько й спортивний директор херсонського клубу «Золоті рукавички» Сергій Меленюк.

– Розкажіть, будь-ласка, які найбільш примітні події відбулися в боксі Херсонщини за останній рік та чого чекаєте від 2019 року?

– У нас календар насичений та регулярний. Само собою, проводяться першості міста та області, регіональні чемпіонати. У нас є один із матчевих турнірів на території України – «Турнір пам’яті», на якому ми віддаємо шану тим діячам боксу, яких вже нема з нами. Ну, і, звичайно, це Меморіал Миколи Мангера – за нашою інформацією, єдиний на сьогодні в нашій державі міжнародний турнір з боксу класу «А».

– Цьогорічний турнір Мангера приніс позитивні емоції?

– Безперечно. Ми в Херсоні з нетерпінням очікуємо ці змагання.

Дуже вдячні за підтримку президенту Федерації боксу України Володимиру Степановичу Продивусу та старшому тренеру національної збірної Леоніду Миколайовичу Лоївському, спасибі, що допомагають у проведенні турніру, направляють боксерів та всебічно підтримують розвиток цього турніру.

Дуже вдячні першому віце-президенту Федерації боксу України Владиславу Мангеру і президенту Херсонської обласної Федерації боксу Олександру Олександровичу Трутнєву за те, що є такий турнір, який уже став візиткою нашого краю в світі боксу – саме їхніми зусиллями Меморіал Миколи Мангера став регулярним і традиційним. Незважаючи на те, що країна була зайнята виборами й були навіть розмови, що, мовляв, а чи дійдуть руки до спортивних змагань за таких обставин, турнір з боксу пройшов на традиційно високому рівні, отже, наша область довела, що прекрасно справляється із прийомом міжнародних змагань та закордонних делегацій. Та й взагалі бокс на Херсонщині важко уявити без цих людей, які усю свою душу та час вкладають в розвиток нашого виду спорту.  

А що стосується турніру, то що й говорити: ці змагання недарма проходять за класом «А» міжнародного масштабу. Всі категорії конкурентні, бої – видовищні та драматичні. Спортсмени – винятково перспективні, перші номери своїх країн та майбутні зірки. Самі бачите: збірна Алжиру привезла двох учасників Олімпійських ігор, бронзового призера чемпіонату світу. Вірменська збірна привезла учасника чемпіонату світу.

– Кого відзначите як відкриття турніру?

– Ви знаєте, дуже багато прізвищ собі занотував. Із великим інтересом продивився бої. Нагадаю, збірна України завоювала перше загальнокомандне місце на XIV міжнародному турнірі з боксу класу «А» пам'яті МС СРСР Миколи Мангера. У нас відразу шість чемпіонів та індивідуальний приз як найкращої команди турніру.

Назву ось кого. Само собою, підтвердили свій рівень одних із лідерів у своїх категоріях (64 і 81 кг) – Олександр Меленюк і Владислав Михайлов. Приємною несподіванкою особисто для мене стала перемога в категорії 75 кг Миколи Жижияна, а також у 56 кг – Жермена Ншімірімана (там у нього був дуже сильний суперник – вірменин Саргсян, але наш херсонець здорово відбоксував і переміг). У 91 кг дуже порадував перемогою Марат Григорян, у 91+ – Цотне Рогава.

Ці яскраві перемоги на престижному херсонському турнірі вкотре довели, які серйозні надра у вітчизняного боксу. Виграють хлопці, про яких громадськість не дуже знала. Яскраво «вистрелюють» у боях зі збірниками своїх країн, із іменитими суперниками – приємно поглянути!

– Бокс Херсонщини має свою історію і майбутнє…

– Так, наш Павло Іщенко – чемпіон Європи 2013 року, учасник Олімпійських ігор у Лондоні, та людина, яка дійсно показала той результат, до якого всі мають прагнути.

На сьогоднішній момент із молоді треба відзначити Олександра Трутнєва – учасника чемпіонату Європи серед молоді, а також тих, хто на сьогодні вже в еліті – Олександр Меленюк і Жермен Ншімірімана, якого також хотілося б бачити в національній збірній.

– Говоримо також про сучасний бокс Херсонщини – а якщо порівнювати з минулими роками, помітний прогрес обласного спорту за останні роки?

– Скажу, що за останні роки фінансування Федерації боксу Херсонщини піднялося настільки, що ми забезпечені всім – масажистами, реабілітаційними заходами, фармакологією, екіпіруванням. Коли брали участь на чемпіонаті України, всі наші численні боксери не знали проблем.

У нас іде прогрес – створюються умови, коли вже можна працювати на результат без оглядки на буденні проблеми. Покращується інфраструктура спорту в цілому, є цей прогрес і спасибі керівництву обласної федерації. Спасибі спонсорам, які несуть ті фінансові затрати, які, можливо, держава й не в силах витримати.

– Ви багато років займаєтеся розвитком боксерського клубу «Золоті рукавички». Які його цілі?

– Ми хочемо, щоб наші боксери вдосконалювалися та ставали професіоналами. Ми стежимо за дітьми, школярами, а починаємо по-справжньому працювати з молоддю та юніорами. Наші боксери – це наші надії. Прививаємо їм потроху ось цей професіоналізм, із контрактами, заробітними платами. Хочемо вийти на той рівень, щоб всі вже розуміли: бокс – це не тільки захоплення, а й можливість реалізуватися, в тому числі, в матеріальному плані. Не треба йти в професіональний бокс – а можна й у любительському мати зарплату, розвиватися.

– Зміною в боксі області також є кому займатися?

– Аякже. Працюють ДЮСШ, школа «Спартак» на чолі з Дмитром Оболєнцевим, школа «Факел» (Вадим Андріянов), Дзядевич, Чорний та багато інших… Коли у нас проводився семінар Валентина Остьянова для тренерів, приємно було бачити, що підвищувати кваліфікацію прибуло під 40 тренерів, це викликало великий резонанс у місті та області. Коли Микола Каракулов для суддів проводив семінар – теж який великий інтерес був.

Радує, що федерація йде назустріч, везе таких фахівців, як Остянов та Каракулов, щоб наші фахівці зростали, прогресували. За таких умов можна прагнути до своєї мети…

– І яка вона, мета боксу Херсонщини?

– Все зробити для того, щоб був у вихованців боксу нашої області прогрес – як мінімум, участь в Олімпійських іграх, а там, дасть Бог, і медалі…



ПАРТНЕРИ усi ПАРТНЕРИ